Blazer

Blazer - ізраїльський комплекс динамічного захисту.

Історія та конструкція

Наприкінці 1970-х на початку 1980-х років в Ізраїлі було розроблено новий комплекс вибухового динамічного захисту який отримав назву Blazer. Він в свою чергу призначений для підвищення стійкості броньованої техніки до кумулятивних боєприпасів.

Поява цієї системи значною мірою була зумовлена бойовим досвідом Ізраїлю під час арабо-ізраїльських воєн. У другій половині XX століття широке поширення ручних протитанкових гранатометів і керованих протитанкових ракет створило серйозну загрозу для танків та іншої бронетехніки. Збільшення товщини традиційної сталевої броні дозволяло підвищити захищеність машин, однак водночас призводило до суттєвого збільшення їхньої маси. Тому ізраїльські фахівці шукали альтернативні рішення, які дали б змогу посилити бронювання без значного ускладнення конструкції техніки.

Розробкою системи Blazer займалися спеціалісти ізраїльської компанії Rafael Advanced Defense Systems. А вже після проведення випробувань у 1982 році їх почали встановлювати на ізраїльські танки, що перебували на озброєнні ЦАХАЛу.

Конструктивно Blazer складається з невеликих броньованих контейнерів, усередині яких розміщуються вибухові елементи та металеві пластини. Ці модулі кріпляться безпосередньо до зовнішньої поверхні броні, утворюючи додатковий рівень захисту. Контейнери могли встановлюватися на різних ділянках корпусу та башти, насамперед у найбільш уразливих проєкціях. Їхнє компонування дозволяло прикривати значну частину зовнішньої поверхні танка без необхідності суттєво змінювати його базову конструкцію.

Елемент комплексу Blazer

Принцип роботи комплексу динамічного захисту Blazer складається з протидії кумулятивному струменю. Під час ураження танка кумулятивний боєприпас формує високошвидкісний струмінь металу, який концентрує енергію на невеликій площі та призначений для пробиття броні. Але у сам момент влучання в захищену ділянку корпусу чи башти спрацьовує елемент динамічного захисту. Детонація вибухової речовини змушує металеві пластини рухатися назустріч кумулятивному струменю та порушує його структуру. І в результаті струмінь втрачає частину своєї пробивної здатності ще до того, як досягне основної броні танка.